Вже, мабудь, пізно

Останні кілька років я часто користуюсь цитатою Гендальфа "Бегите, глупцы!" у російських чатах і форумах. Тепер, схоже пізно. І справа не в тім, що кордони можуть закрити і перестати випускати назовні. Хоча це, судячи з останніх подій, цілком імовірно. Справа в тому, що під таким інформаційним тиском навіть світлі голови втрачають здоровий глузд. Схоже там просто більше немає кому тікати.
Спостерігати подібне падіння трохи моторошно.

Мовне питання

От зараз часто говорять, що мовної проблеми для російськомовних в Україні не існувало і не існує. Той же Крим з кількома українськими школами на весь півострів.
Але насправді проблема була і є понині. Насправді, судячи з того, як це питання вирішили після російського вторгнення, для російскомовних Криму мовне питання стояло так: "ніколи не вчити українську мову, ніколи не чути українську мову, усі українці повинні говорити російською мовою і дуже соромитись свого шокання, а найкраще взагалі соромитись українського походження і називати себе росіянами". Адже в Сибіру українці так роблять!
Схоже і на Донбасі це питання намагаються поставити так само гостро. А те, що путін оцінив вирішення мовного питання так високо і дорого для російськомовних окупованих теріторій - це просто сюрприз.
Раджу українцям не забувати, що для росіян іншого шляху вирішення мовних питань не існує. Не вірите? Спитайте білорусів.
PS: до речі, мова не про всіх російськомовних. Я й сам російськомовний. Мова про тих, для кого в Україні існує проблема російської мови. Тому що у всіх інших варіантах такого питання не стоїть. І тим більше не стояло до війни.